іржавий цвях тиші впивається в череп
в очицях ятріють вогні - блискавиці_
так склалися карти_ чи випав так жереб_
отруйні криниці / пусті шахівниці_
>
скалічені дзеном та похіттю музи_
рентгену душі перетримані кадри_
тінь взяту за роги від реготу трусить,
у попелі біситься хвіст саламандри_
>
згортаються в крапку смоли видноколи,
на пульс накладається такт метроному,
від свідчень на себе горять протоколи,
кігтиста спокута шкребе по живому_
>
вороже свічаду порожнє обличчя_
абстрактні вербальні структури без значень_
йдуть впіймані миті_ як мертві на віче_
завчасно закривши гештальт звинувачень _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Ки Ба 1