Я стільки знаю того, чого не варто,
Я стільки можу, але не роблю,
Який тут сенс покласти нову карту,
Якщо в цій грі нікого не люблю?
Не має сил вже вірити в удачу,
Фальшивий погляд на життя своє,
Але вже знов беру нову роздачу,
Щоб притворитись, що воно моє.
Сховаю козир, лишу на остаток,
Коли разом грузитимуть мене,
Хоча я знаю, є новий початок,
Нова роздача знову настає.
Програв чи виграв, це вже не валиво,
Все знов те саме, правила усі,
Хоча колись все було так красиво,
але колись -це наче у вісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Новосад Руслан Віталійович