Опановую новий модний стиль. Панове, не судіть строго.
І став він обличчям до сходу,
Та Сонце не вийшло вклонитись,-
Величне світило ходило
За власним своїм розпорядком.
Скарбниця зіяла дірою.
В ній кішка під місячним сяйвом
Сиділа й йому говорила,
Що змінить рух Сонця і час.
За цю свою послугу хвацько
Прохала скарбів із скарбниці.
Погнав він її, недолугу
В пісочниці жовті піски,
Довічно саджати троянди.
Лопатки маленькі працюють.
Ті квіти відкопують діти
І часто до роту несуть.
Прокаркав над ним старий ворон,
І другий, і третій, й ворона.
Їх сила летить на скарбницю,
Та палку велику він взяв.
Він зможе нахаб розігнати,
Він зможе смітник захистити,
Бо він є володар безмірний
На ймення прославлене – Бoмж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Пісаренчиха