Холод ломає кості,
У венах стигне кров...
Я помираю від злості,
Та час мій ще не прийшов..
Я незнаю як жити,
Куди мені далі йти,
Я розівчився радіти,
Із темряви шлях покажи..
Я не бачив своєї тіні давно ,
Я нечув старих голосів...
Я вмирав сотні раз на одинці ,
Тепла твоїх рук захотів...
Час проходить навколо,
Мені він нічо не зробив...
Зморшок не додалося-
Бо я по природі вампір !
Темне темне волосся,
Обличчя моє наче сніг...
Я мрію про тебе щоночі,
Приходжу я в твої сни...
Я бачу в тобі загадкове
Це світло твоєї душі...
Воно нас відносить далеко
Куди я неможу зайти ...
Розкажи мені!
Як то Світить сонце!
Тепло серця свого
Ти подаруй мені !
Покажи мені !
Радощі без краї
Я скажу тобі
Як я тебе кохаю !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Жабчик