Життя розмінявши на фантики
Свій час у долонях кришив.
Шалено хотілось романтики,
Мімішних рядків, не віршів.
І щиро хотілося віритий
Що є неймовірні дива,
Що можна цинізмом не міряти
Рожево-слюняві слова.
Що порівну можна й однаково
Одержати й дати. І ти
Зі щастя безмежного плакала,
А не боячись самоти...
Об сірість щодня розбиваються -
Так в мріях ми вмієм кохать.
Хтось завжди втекти намагається,
А інший догнати й піймать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Сергій Рівненський.