НЕ ЧУТИ КРИКУ ПРО ТАРИФНИЙ ГЕНОЦИД

Не  чути  крику  про  тарифний  геноцид,  
Ціну  на  хліб,  молочку  і  олію,
Що  Президент,  це  вже  насправді  (ст)ид,
Його  не  бачить,  чути  не  волію.

Про  мародерство  на  вакцині  тишина,
Про  перемир’я,  що  солдат  вбиває,
Що  восьмий  рік  уже  іде  війна,
А  блазень  мир  в  очах  ху@ла  шукає!

Каналом  Ге  плюс  Ге  тече  ріка  лайна,
Тепер  вона  хоч  трохи  обміліла!
Страшна  інформаційна  ця  війна,
Якщо  народу  більшість  отупіла.

Стиду  і  сорому  набрались  на  віки,
Геть  журнашлюхи  задурили  мізки.
Годуються  з  ворожої  руки  
Елітні  і  продажні  одаліски.

Нема  межі  цинізму,  жадності,  брехні,
Старання  їхні  даром  не  минули.  
Це  через  них  країна  вже  на  дні  
І  злочин  їх,  не  всі  ще  осягнули!
 
В  смертях  від  ковіду  і  вбитих  на  війні,
У  всіх  "мусійчуків"  пряма  провина!
Це  з  їх  вини  в  глибокій  западні,
Страждальна    опинилась  Україна!

10.  03.  2021  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Мирослав Вересюк