Весь  світ  за  шаблоном.  Я  це  знаю  з  самого  дитинства.
Нам  нав'язують  ролі.  І  ми  наче  хороші  артисти.
Але  кожен  -  це  щось.  І  щось  -  це  маленька  людина.
Маленька  комірка,  але  світу  велика  частина.
Гряде  ураган.  Я  готова  поринути  в  нього.
Знайти  там  себе,  оголитись,  відкритися  знову.
В  моїх  венах  є  кров:  темна,  густа  і  чорнильна.
Я  хотіла  б  змінитися,  але  зміни  -  це  мука  всесильна.
Я  шукаю  себе.  Та  не  можу  вписатися  в  рамки.
Я  чекаю  ночі,  коли  всі  зустрічають  світанки.
Прозора  як  скло,  я  метаюсь  поміж  світами.
Моє  місце  ось  тут,  між  цими  простими  рядками.

10.03.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: shrubkivska