Спить весна, укрившись снігом,
У шкарпеточках з хутра,
А зима гойдає тихо,
Хоче правити сама.
Спить весна, десь за горою,
У колисочці з трави,
Сни її під осокою,
Чатували вартові.
Спить весна під хуртовину,
Тільки пролісок малий,
Обіймає її тіло:
«Прокидайся вже, мершій».
Сплять тепер зима та осінь,
Літо плаття собі ш’є,
А весна чаклує поки,
Де зозулечка кує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Galkka2