***********
Ми знов і знов
Проходимо життя —
Театр тіней,
На спільному екрані,
І розчиняється чийсь силует,
Щоб не мішати життю темі...
Із Долі дзеркала двійник маячить,
Із потойбіччя підсвідомості екран —
Не нам сприймати біг дзвенячий
Крапельками крові,
Як дня спадаючий обман,
Що так жаліє,
Б`є і гонить,
Секундами,
В антракт цвинтарних ям,
Де знову ми життя проходим,
В холод,
Й вертаємось згадками на екран.
Проходим виміром
Життя у сні —
Відносністю, чорні вогні...
---------------------------------------------
PARIS (Univer) -- 2012
=======================
https://uamodna.com/articles/chorni-vogni/
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Катинський Орест