Я кричу, а слів моїх не чути,
я люблю, а серце нероздільне.
Ой...як же бути, як же бути?...
Воно біжить як божевільне.
Долоні мої прагнуть твої,
уста наповнені бажанням,
чому ми завжди в світі двоє,
чому ми завжди у коханні.
Ти так мовчиш, що я палаю,
я хочу лиш тебе почути,
я вже признався, що кохаю...
О...як же бути?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2021
автор: Новосад Руслан Віталійович