я ранок ношу в собі
виношу його з собою
без мене він був один
тепер нас із ранком двоє 🙂
я кожного дня учусь
всміхатися перехожим
як сонце свічусь чомусь
бо трохи на нього схожа
куди б не ходила в світ -
від тебе я недалечко
і щось ще візьму й тобі
у спільний щасливий вечір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: Ulcus