Хiть – нагорода?
Хiть – прокляття?
Ніяк не вигорять бажання.
Із первородства океанів
Знову винирюєш лататтям
За першим окликом природи.
Хист не замили часу води.
Ніч хтивa дня творить зачаття
Із галактичності туманів.
Чатують осуд, покаяння.
Терзають ревнощі, рвуть в шмаття.
Хiть – нагорода!
Хiть – прокляття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Пісаренчиха