забути_ прокляття чи дар_
слів попелом чаші по вінця_
лахміття розідраних хмар
над вічним злидарством провінцій_
>
двійник, що потоне в юрбі,
плекає сльозу кришталеву_
завішені вікна гробів_
луна магістрального реву_
>
оголені межі зими_
вагітна спокутою совість_
проявлена врешті з пітьми
хрестів та плюсів почерговість_
>
по лезу_ між двох полюсів_
ін’єкції манни / цикути_
в рівнянні з суцільних іксів
під коренем посмішку гнути_
>
забути_ нервовий колапс_
лукава розмова з собою
щем сяйва крізь ребер каркас,
тінь, скручена долу дугою_
>
вколола оголена суть_
за коло, окреслене білим,
заплетені ноги несуть
прозріння, завчасно зотліле_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Ки Ба 1