Не те мені болить, не те, не те,
Боюсь, що вже нема того, що треба...
Болить, що сніг у березні мете,
Та так мете, що геть не видно неба...
Що слів немає і безсилля рве
З надії обережно ткану нитку,
Що час пливе, о, Боже, він пливе,
Тоді кудись зникає дуже швидко...
Перемішалось у природі все:
У березні - сніги, тепло - у грудні,
Та ми чекаєм: радість принесе
Весна в холодні наші сірі будні...
Нехай мете - повніші ручаї
Як заспівають після вихідного,
Забудемо тривоги всі свої -
Гайда весну стрічати! До одного!!!
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Наташа Марос