У вирі зла, надій і безнадій
Сьогодні ми усі перебуваєм.
Чи це не результат отих подій,
Що 8-ий рік війна у нас триває?
І що війні не видно ще кінця,
Тим часом діти наші гинуть-гинуть.
Скількох утратили! І Сліпака-співця,
І тисячі других синів – в могилах!
Свинцем важким лягає в серце біль
І давить-давить без жалю щоночі,
І кожен носить саме те в собі,
Про що говорять з їх портретів очі.
Щодень схід кропить українська кров…
То тут, то там – тужіння-голосіння…
Чиясь розчавлена Росією любов,
Чиєсь не проросте дитям насіння…
Застиг в німім очікуванні світ –
Забув про меморандумів папери…
А ми ховаєм свій найкращий цвіт…
Невже настала ера Люцифера?*
13.03.2021.
* – одне з імен Сатани, Диявола, втілення злого початку.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: Ганна Верес