Ну, як тепер розсудливою бути?
Достойно вийти з програної гри?
Коли так хочу погляд твій відчути,
Розмалювати ним свій день у кольори!
Тремчу в твоїх обіймах, як в полоні,
Але, чомусь, від тебе не біжу,
Хоч топлять мене очі ці бездонні,
Хоч так стараюсь втримати межу!
Люблю твій розум гострий, наче лезо,
У вчинках благородність і словах...
Не може жінка мислити тверезо
Біля такого чоловіка! Просто... Ах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2021
автор: Надія Галябарда