На декомунізованому Півдні,
де пріла на возах чумацька сіль, –
боролися за владу й межі спірні.
Та фрукти тут завжди любили всі!
Фруктоза тут здавен була в пошані –
єдина найстабільніша з валют!
Тож вулиці на Аґрусні й Баштанні
в містах переназвав обачний люд.
Малинові, Квітучі, Яблуневі,
Вишневі, Абрикосові – всуціль!
З табличок зникли Фрунзе, Кіров, Ленін –
у фрукти ж тут закохані усі!
Хоча й героїв поміж посполитих
не бракне на Вкраїні, на Русі –
Донцов і Болбочан, Петлюра, Липа, –
та так, як фрукти, люблять їх не всі!
«Укра́інская влада – нєнадьожна!
Что, если завтра русскіє прідут?
Пєтлюрой називать єйо нє можна –
пусть луччє будєт уліца-продукт!»
«Сливова, Абрикосова, Мигдальна, –
гудуть перестраховані роти, –
Грушева, Полунична». – Ідеально!
Ну чисто дачний кооператив!
Колись ми вулиць не перерахуєм, –
на честь того, що тут і не росте:
Провулок Манго, площа Маракуї,
Кумкватівська, Кокосовий проспект.
За них завжди стоятимуть горою
старі й малі, і мами, й татусі.
Хто зважиться вшановувать героїв?
А фрукти тут любили й люблять всі!..
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2021
автор: Олександр Обрій