Запроданцям віри й країни - осики гіляка,
Або - на сніданок - гарячої в пельку смоли...
Хтось віру змінив, щоб отримати картку поляка;
Хтось душу згубив, лише б злоті в кишені були.
Хтось честь і свободу готовий цинічно продати,
А інші - російського ката за вбивства простить.
І плаче слізьми Україна - знедолена мати,
В якої і досі зажурене серце болить.
Не знаю, чому і навіщо, вже понад сторіччя,
Горять у вогні та ненависті націй мости.
Та певен у тому, що з часом минуть протиріччя...
Втім, зможе лише українець країну спасти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2021
автор: Юрій Цюрик