Життя минає - свято це чи будень:
Як пелюстки дні нашого життя,
Ми й так не зрозуміли до пуття
Те, що людьми потрібно бути людям.
А Бог - Він завжди щиро любить нас:
Ми всі для нього ніби рідні діти,
Та ми не вмієм жити й не грішити,
Чи лишиться для покаяння час...
Все ж варто зупинитися на мить,
Життєві цінності свої перецінити,
Душа це - Бог - їй хочеться любити
Лише тоді Він нам гріхи простить.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2021
автор: синяк