Як хочеться життя побачить просвіт,
Щоб хмурих днів й журби вже не було,
Уже весна надворі, то не осінь…
Он, навіть мале птаство ожило!
Який терпець ще треба пережити,
Коли весна - це ж Божа благодать!
Вздовж й впоперек нас так відшліфувало -
Не будем скоро рідних узнавать…
Людина йде сумна і непривітна
І сонце не ласка своїм теплом,
Ту маску, що в душі - гойдають думи,
Коли ж прорве? … краплинки над чолом…
В.Ф.-15.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2021
автор: Веселенька Дачниця