Біжать струмки й дзюркочуть між собою,
у кого русло із водою більше
і хто з них добіжить скоріше
до місця зустрічі з великою водою.
Пісня в струмків весела й голосна,
з якою вони стрімко летять з гірки
й хлюпочуться водою дзвінко
про те, що пізно розбудила їх весна.
Течуть струмки донизу зусібіч навесні,
поки в ярах увесь сніг не розтане,
лише тоді струмків не стане
й нарешті стихнуть дзюркотливі їх пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2021
автор: Павло Коваленко