Час лікує,
любимо говорити.
Як би не так.
Серце не обдуриш.
Воно, зібравши волю в кулак,
потихеньку плаче.
Любов дається нам в нагороду,
навіщо ж мучить душею,
і котиться хвилею приливу, і відливу.
Душевного спокою немає,
і немає альтернативи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2021
автор: Svitlana_Belyakova