Знайди те , що серцю миле.
Рви землю, і йди до мети.
Сміло розправляй свої крила,
Заплющ очі, і давай, лети .
І якщо треба , йди по трупах.
Переступай через усіх людей.
Усі стопи у болючих струпах,
А серце вже вистрибує з грудей.
Біжи , біжи, й не думай озиратись.
Бо шлях назад - як крок у прірву .
Від злодіїв не раджу я ховатись,
Бо голос свій ще раптом зірвуть.
Не слухай криків і чужих думок.
Тримайся тільки однієї стежки.
Захочеш - доторкнешся до зірок.
Захочеш - їх порахуєш решту .
І коли все вийде, кричи що є сили.
Хай чують усі, хто злістю плювався.
Стискають зуби , і від злості виють,
А ти- виграв, і до кінця не здався .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2021
автор: Яна К