Той світ так раптово змінився,
Закрив свої двері на ключ,
Чи може, від нас утомився?
А ми: не стогни, не канюч …
Мов лезом обдерті Карпати,
Брудний, каламутний Дніпро,
Стріляють уранці в крилатих,
Байдужі, гамуючи зло …
Ну що ж, поховались в комірках,
Хоч вже і ховатись несма́к,
Щасливці кохаються в зі́рках,
Хоч, що те кохання в зірка́х …
Сховались, хоч це лише сцена,
Ховатись почали давно,
Чужа оповила пелена,
Де очі, а де тільки скло …
Той світ так раптово змінився,
З дощами вистукує в такт,
А хто не забувсь, не схилився,
Той так, чудернацький дивак …
У ніч пробудилися люди,
З балконів співають пісні,
Я знаю, що добре все буде,
Бо люди такі – то вогні …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2021
автор: Дружня рука