То була неймовірна пригода!
Раз останній думав побачу,
Коли є ще така нагода.
Не знав, що ось-ось заплачу.
Вона впала на мене вранці,
Її руки мене обіймали.
Ми кружляли в жагучому танці,
Її губи мене цілували…
Від нестями світ закрутився,
Впали квіти, що були в вазі.
Лиш на мить одну забарився,
І усе понеслось в екстазі.
От таки підкосилися ноги
Я руками стиснув щосили,
Та рішуче взявши в облоги
Її груди мене придусили!
Моїм тілом пробігли мурахи,
Я задригався конвульсивно…
То були більше охи, ніж ахи,
Так нестримно, так інтенсивно.
Нам присутні аплодували,
Не без того, усі ж таки люди
Та ми з кумом таки врятували
Ту фігуру впавшого будди
20.03.2021р.
Непал/Катманду/Джомолунгма (8850 м)
(Звідини па’мяток культури)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2021
автор: Feniks