Сніг. Холодна заметіль
Надворі. Очі сині,
Сиві брови, сивий біль
У серці нині,
І спустошена душа,
Пустими стали й тіні
Людей, зачумлених собою.
Чумними стали справи
Їхні, і слова, їх
Погляд, – то пожовклі трави,
Де в полі мертва тиша, –
Для забави, – шукає
Вітром загублені октави.
Чума. Холодна заметіль
Усюди. Немає жодної
Підстави на біль
У серці. Благородно
Вірять люди, що кожен
Вчинок не лишає
Глибоких ран на їх
Душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2021
автор: Андрій Лагута