* * *


                           Вічній  Весні  —  Матері  
                           Божій
                           з  любов’ю  присвячується


Весна    -    світло  Бога
                               Єдиного
і  пахне  в  фіалках  і  в  душах
в  їх  скрутах
Весна  розпускається  ізсередини  —
Краса!  —  як  вдаряється
                               потайки
                               об  людину
мов  пальцями  Бог
довиплутує  душу  з  шипшини  —
і  дивиться  та
безподібними  в  Нього  очима



і  чує
де  холод
де  смерть  і  отрута
аж  шкода!  —  на
всьому  контрасті  з  весною  —
почуте...
Боже,  впасти  в  руки  Твої  —
жах  що  чути!
чому  запахи  лізуть
у  небо
чому  шкіра  сповзає
з  душі  —  яка
лиш  від  спокути



чому  пальці  весняні
не  дають  їй  —
заснути...



Так  закоханим
одноцільність  вдихнути
це  Тебе  вдихнути!
і  довколишність  —
з  духом
у  плеврі
зітхнути...

21.03.2021,
з  причастям,
свято  торжества  Православ’я

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович