Березень знову туманом
вкрився як сірим плащем.
Зранку в вікно постукав
снігом і мокрим дощем.
Може він посварився
з сонечком мимохідь.
І до зими пригорнувся,
щось його певно ятрить.
Сумно тиняється містом,
наче згубив щось у нім.
Може із квітів намисто,
що для весни плів як вмів?
Схоже, що він закохався
в юну, грайливу весну.
Але не дочекався,
хоч обіцяла: " Вже йду!"
Дивна Весна - Панянка
десь заховала тепло .
Така вже її забаганка -
щоб цікавіше було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2021
автор: Tanita N