Поки листя стане знову зеленим

А  ти  отак  просто:  вІзьмеш  мене  за  руку,
І  насиплеш  туди  сонця  -  повні  жмені.  
Тоді  поправиш  пасмо  мого  волосся
І  знову  повернеш  руки  в  свої  кишені.

А  я  буду  думати:  звідки  ти  береш  його  там?!
Стільки,  наче  тобі  й  не  шкода  для  мене.
Та  скоро  будемо  йти,
Може,  й  кожен  окремо  -  сам.

Або  ще  почекаємо  до  весни,  
поки  листя  стане  знову  зеленим...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2021
автор: Тетяна Романів