Вже майже все в життi було моiм
Було в нiм полум'я, блукаюче крiзь дим
I жар душi, що грiв своiм теплом
I серце з кригою, що в змовi про экстрiм.
Було i э, бо в тому сенс буття
I ти гориш чи тлiэш мов смiття.
Горiти знов чи тлiти обирай -
Життя це бiй а не покою рай.
Як тяжко iнколи триматись людських меж
Людина звiр з повадками, простеж.
Але Iсус серед людей був теж.
Цiнуй безсмертне, з ним ти не помреш.
Померло тiло а душа жива,
Що в нiй лишилось? Жар чи ще дрова?
Любов'ю серце встигни запалити,
Адже живем на свiтi щоб любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Лепесток