Я зірвалась, я не змогла в опівночі пройти перевірку на міцність,
По моїх слідах знов флешбеки стріляють з бластера,
Щоб не сталось, найголовніше - з горем пополам пережити цей місяць
Двадцяти восьми днів різких перепадів настрою.
Я п'ю каву, не дочекавшись радісної звістки в репостах хаосу
І фізично майже твою відчуваю схибленість
На поразках та перемогах, правді та брехні про повернення в осінь.
Ти - причина чорного кайфу, який не виблюю.
Я зірвалась, ось в результаті крила забинтовані, програно ломку,
Покрутили пальцем у скроні німі оракули.
Що в нас буде - без них все знаю, тільки й говорю, ніяк не замовкну
Про шляхи Господні, вони відлякують.
Ти пробачиш, що я на тебе кепсько так впливаю, неначе прокляття?
Ти простиш, що глянула оком своїм злоякісним?
Якнайшвидше тебе із себе варто виривати у шостій палаті,
Та якби в 666й, так сміялася б!
Я зірвалась, і безнадія з привидами стала стіною навпроти,
Що зробила - зроблено, лікті, вуста покусані.
Розлучатись завждИ нестерпно боляче, та маю надалі боротись,
А тобі від щирого серця бажаю успіхів!
07.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Амідала Саудаде