Кому доводилось розмовляти з порожнечею,
З вакуумом, пусткою.
Беззвучно безперечно,
Своєї свідомості згустком.
Коли шукаєш Всевишнього Бога
У великому Всесвіті цьому,
А він є в людях грішних,
А не в мовчанні німому.
Ви гадайте й робіть що хочете,
А я от як звернусь до Бога
І все стане на свої місця
І прийде допомога.
І у порожнечу звертаєшся,
І кидаєш в простір думку.
А насправді один залишаєшся,
Ні до кого не маєш стосунку.
З ким важливіша розмова?
З людьми чи з Богом?
І чи відома мова
Якою говорити до нього?
Хай самотність буде
Виявом чиєїсь духовності.
Хай минають його люди,
Що загрузли в гріховності.
Хай байдужість людей
Вірного не лякає.
Досконалість ідей
Хай на розум його чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2021
автор: foramenifera