Про те, небачене

Ясне  небо  покриють  грозами,  
Без  жалю  наші  хазяїни,  
Причини  вистроять  дозами,  
За  свої  ідеї,  за  чиїсь  окраїни.  

Не  повернені  душі  поголені,  
На  полях  червоними  маками,  
Залишились  пухнучи  з  голоду,  
За  малими  й  коханими  плакати.  

Лиш  дати  запальцьовані  на  фото,  
Зігріють  очі  теплими  й  солоними,  
Ми  діти,  що  смертями  були  скроєні,  
Все  пам'ятаємо  і  не  хоронимо.
                                                                                               Т.М.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Тарасов Максим