Не об'їдаються Любові,
Не обпиваються снаги,
Бо почуття хай і вершкові
Та не кладуться на ваги.
Любов не носять на підносах,
У холоді не бережуть.
Любов невдягнену і босу
На стіл життя не покладуть.
Бо на столі смачні інстинкти
Із ароматом небуття.
Можливо риють лабіринти
Завжди голодного життя.
Не буває Любові багато,
Як повітря п'янкого в легень,
Кожний подих вітає крилато
У Безмежжя радіючий день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Андрій Ключ