Короновірус мізків і ковідні котли

                                                                   
 
 А  в  Україні  пандемія  вже  давно  –
 «Коронавірус  мізків»  її  звати!
 Розпочалась  з  кварталу  і  кіно,
 Крім  хліба,  дурням,  треба  ще  поржати.
 Тепер  сміятись  будемо  до  сліз,
 В  країні  вже  у  всьому  обсервація!
 Здолати  вірус,  цей  зелений  слиз,
 Поможе  лиш  кривава  вакцинація.
 19.  03.  2020  р.  ID:  868568

                       Лише  за  три  дні,  24-26  березня  2021  року,  в  Україні  від  ковіду  померло  978  людей.  І  ці  смерті  подаються  і  сприймаються  настільки  буденно  і  байдуже,  що  мимоволі    згадуються  слова  Ремарка,  що  смерть  одного  це  трагедія,  а  смерть  мільйонів  –  лише  статистика.
                         Суспільство  з  тупою  байдужістю  сприймає  ці  сухі  щоденні  звіти  про  кількість  померлих  і  не  хоче  вірити,  що  може  незабаром  поповнити  цю  статистику  особисто.  Ці  смерті  здаються  якимись  далекими  від  нас  і  ці  чиїсь  трагедії  дивують  людською  байдужістю.
                           Ми  справді  сприймаємо  ці  смерті  як  статистику  і  не  хочемо  навіть  задуматися  чия  в  них  вина  і  на  чиїй  вони  совісті.  А  винні  в  цих  смертях  таки    є!  Але  ми  цим  не  заморочуємось!  
                           Добре!  Якщо  суспільство  настільки    зачерствіло  і  збайдужіло,  давайте  глянемо  на  ці  трагедії  під  іншим  кутом.  В  збитих  Боїнгах  над  Донбасом  загинуло  298,  а  під  Тегераном  176  людей.  Це  були  трагедії  які  сколихнули  світ  і  країну!  А  смерті  від  ковіду  це  не  трагедії,  це  суха  статистика,  хоч  в  нас  кожного  дня  гине  набагато  більше  людей.  Ось  якби  вони  вмирали  не  поодинці,  по  містах  і  селах,  а  загинули  всі  разом  в  збитому  літаку,  то  це  би  нас  зачепило  і  ми  б  вимагали  знайти  винуватих.  А  так  винних  немає  і  їх  шукати  ніхто  не  буде.  Винен  ковід  і  все…
                               Недоречний  приклад?  Добре!  Пригадаємо  інші  трагічні  історії,  коли  смерть  наших  співвітчизників  точно  не  залишала  і  не  залишає  досі  нас  байдужими.    За  час  боїв  у  Дебальцевому  у  січні-лютому  2015  року,  за  даними  Генштабу,  в  жорстоких  боях  з  ворогом  загинуло    близько  200  українських  бійців  з  різних  підрозділів.  Відповідно  в  боях  під  Іловайськом  7-  31  серпня  2014  року  полягло  368  українських  бійців  і  18  уважаються  зниклими  безвісти.  
                               Ці  героїчні  та  водночас  трагічні  події    викликають  протилежні  оцінки  та  емоції,  як  і  бажання  встановити  причини,  так  і  призначити  винних.  В  багатьох  і  досі  на  слуху  тема  «котлів»  та  наших  втрат.  
                               Але  чому  ми  мовчимо,  що  сьогодні  ЩОДНЯ  від  ковіду  вмирає  в  півтора  рази  більше  людей,  чим  за  два  місяці  боїв  за  Дебальцево,  а  за  три  дні
померло  в  два  рази  більше  людей,  чим  за  три  тижні  боїв  під  Іловайськом  та  під  час  виходу  з  котла!  Чому  ми  байдужі  і  черстві  душею?  Та  сьогодні  кожного  дня  гине  набагато    більше  людей    і  фактично  «ковідні  котли»  є  в    кожній  області  та  обласному  центрі.  Чому  мовчать  крикуни  про  притягнення  винних  за  смерті  українців  в  цих  ковідних  котлах,  адже    вина  влади  тут  пряма  і  безпосередня!  Пригадаймо  хоча  б,  як  сприяв  поширенню  цієї  зарази    недолугий  наш  президент,  влаштувавши  збіговисько  на  Буковелі  і  його  селфі  без  маски.  Саме  з  Буковелю  нас  накрила  нова  хвиля  поширення  ковіду.  
                                 Я  не  буду  зупинятися  на  провалах  влади  в  боротьбі  з  ковідом,  тільки  зауважу,  якщо  міністр  охорони  здоров’я  Степанов  під  час  цієї  пандемії  дозволяє  собі  придбати  куртку  за  600  тис.  гривень!!!,  то  інших  слів  окрім  матюків  підібрати  не  в  змозі.  Це  верх  цинізму  і  свідчення,  що  смерті  українців  його  не  хвилюють,  як  і  уряд,  як  і  гаранта.  Тож,  щоб  відволікти  нашу  увагу  тягнуть  в  студію  каналу  Г+Г  двері,  які  були  розмальовані  найнятими  владою  провокаторами,  вводять  якісь  санкції  без  оголошення  підозри,  витягують  на  світ  харківські  угоди,  приховуючи  свою  вину  в  страшних  смертях,  зраду  в  вищих  ешелонах,  провальну  економічну  політику…  
                                   Ще  зверніть  увагу  скільки  на  цьому  каналі  останнім  часом  з’явилося  нових  розважальних  програм!  Там  просто  влаштовують  шабаш  в  той  час  як  щодня  вмирають  сотні  українців,  відволікаючи  від  цього  нашу  увагу.
                                   А  чого  ви  хотіли?  Вам  продовжують  промивати  мізки…    Саме  про  це  я  писав  два  роки  тому  у  вірші  –  
 Що,  громадяни-ідіоти,
 Продажні  і  тупі  хохли,
 Затяті  псевдо  патріоти
І  гаварящіє  казли?!
 Лай-но  з  плюсів  геть  засліпило,
 Бо  там  уже  прорвало  шлюз?
 Отару  з  вас  воно  створило  –
 Антидержавницький  союз!
 Сценарій  мокші  наші  шлюхи
 Спочатку  втілили  в  кіно.
 Локшину  вішали  на  вуха,
 Що  аж  на  верх  спливло  гівно!
 Його  у  фантик  загорнули
 І  вже  подали  на  десерт!
 А  ви,  щоб  смороду  не  чули,
 Вам  ро-блять  шоу  і  концерт!
 13.04.2019  р.  ID:  832604
                                   Щоденне  шоу  і  концерти  продовжуються!  Ось  тільки  скільки  ще  часу  ми  за  ними    будемо  тупо  спостерігати?

         27.  03.  2021  р.                                                                                                            м.  Вінниця

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: Мирослав Вересюк