Ісусе, я — всього лише пилинка.
Маленька й непомітна. Але тут.
Життя моє для вічності - хвилинка.
Затопчуть люди чи вітри зметуть.
⠀
Я буду де завгодно - Твоя воля.
Лежатиму на битому шляху.
Чи стану грудкою землі у полі.
Чи на вершині скелі без страху.
⠀
І не боятимусь чобіт, вітрів та плуга.
Не страшно буде впасти з висоти.
Страшною є лише одна недуга -
Своє життя прожити без мети.
⠀
Тому молюся: віднеси вітрами
Туди, де я потрібна стану вмить.
Щоби змогла розквітнути садами
Земля, де порошинка ця лежить.
⠀
Коли минуть часи, зима настане,
В садах опаде листя, ляже сніг,
Коли остання квіточка зів'яне -
Пилинкою впаду до Твоїх ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: СвітанОk