У лісі було тихо
Лиш вітер листям шурудів
І став на стежку той
Хто щастя лиш хотів.
Ішов помалу й тихо
Знаючи свій шлях
Десь глибоко у душу,
Сховав увесь свій страх.
Ні зуби диких звірів
Ні рої комах
Не зупинять того
Хто живе у мріях.
Та згубився в лісі
Застряг у болотах
І замість мрій і світла
Дістав з душі він страх.
І старожили кажуть
Десь в глибині лісів
Блукає той нещасний
Що щастя лиш хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: Димний