Уже набридла пандемія,-
людям, природі і землі...
Якась нестерпна веремія,
не підкоряється й весні...
Загнала всіх людей у хати,
і спокій, й віру замела...
Весна на висновки багата,
та все ж неспокій додала...
Бо ж всі надіялись на весну,
в удачу вірили й тепло...
Що із теплом й добро воскресне,
вірус відійде і все зло...
Та не здійснились сподівання,
вірус не хоче відступать...
Знов посила нові страждання,
тому й доводиться чекать...
Весна ж природи воскресіння,
уміє людям помагать...
То ж не втрачаємо терпіння,
так як і ждали, будем ждать...
А за весною прийде літо,
і сили всім воно додасть...
А ми уміємо терпіти,
вірим, що прийде благодать...
Можливо й ми у чомусь винні,
стали нестримні й маєм зло...
Та все ж ми люди терпеливі,
шукаєм спокій і тепло...
Вже третя хвиля пандемії,
кажуть до нас вже нині йде,
жорстка і нова веремія,
і нові біди принесе...
Отож, єднаємося, браття,
разом під силу буде йти...
Дружба, натхнення і завзяття,
поможе зло перемогти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: геометрія