Ще мороз ранковий не на жарт лютує,
Холодом у полі студить вітровій.
А у полі квітка серденько чарує
Ніжнобілим цвітом на землі моїй.
Приспів:
Грій, буржуйко, поки дощ і хуга,
Полум’ям гарячим руки зігрівай.
Усміхнусь привітно я до свого друга,
Йде весна у гості, в український край.
Скоро соловейко пісню заспіває,
Вже малі сніжинки — крапельки води.
А тепло буржуйки хлопців зігріває,
Воїнів хоробрих — в сніг і холоди.
Приспів:
Грій, буржуйко, поки дощ і хуга,
Полум’ям гарячим руки зігрівай.
Усміхнусь привітно я до свого друга,
Йде весна у гості, в український край.
Вчора сніговиця замітала стежку,
На сьогодні — чорний териконів пік.
А в думках весняних стелиться мережка,
Щоби з України, ворог худко втік.
Приспів:
Грій, буржуйко, поки дощ і хуга,
Полум’ям гарячим руки зігрівай.
Усміхнусь привітно я до свого друга,
Йде весна у гості, в наш рідненький край.
А у полі квітка...
А тепло буржуйки...
А в думках весняних...
Йде весна у гості в наш рідненький край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА