…Він один, без своєї лілеї,
У чеканні і вечір, і день,
Уже тиждень самотній, без неї…
Плеєр повен щемливих пісень …
Вона плаття кидає в вогонь,
Викидає в смітник орхідеї,
Їй не спиться без рідних долонь,
Але фото його вже… в музеї.
Знову ранок, знову обід…
Пальці знову шукають сигару…
Як набрид же той п’яний сусід,
Що горлає і мучить гітару!..
Цигаркова затяжка, згадка сумна
Про минуле, щасливе щодення.
Ні, немає таких, як вона,
Що і мовчки дарує натхнення…
І здалося, що він у саду,
У якому найкращі сніданки...
Хтось промовив: «Я вас проведу,
Певно досить уже лихоманки»…
З філіжанкою кави в руках
Проводжала його незнайомка…
Чи насправді це так, чи в думках?..
Чи в якійсь уповільненій зйомці?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Tatoliina