(із збірки "З ким на край світу...")
Діждались, нарешті, земляни!
Їм Космос на шифр відповів!
З візитом інопланетяни
Летять із далеких світів!
Негайно скінчили всі війни!
Готують прибульцям прийом!
Землян делегацію спільну
Доставили на Космодром,
Наладити як спілкування?
Чи добрі прибульці, чи злі?
Дали делегатам всі дані
Про все, що лиш є на Землі.
Чекають: поділиться Космос,
Навчить, як у школі дітей,
І стане всім легко і просто
Жить в світлі новітніх ідей.
.................................................
... Аж ось, розверзається небо...
Завмер біля гаджетів люд —
Спускається дивна ракета,
Сріблястий здіймається люк,
По трапу спускається чинно
(Висока, аж метрів зо п'ять!),
На вигляд звичайна людина,
Тримає чудний апарат.
Заклякли, мовчать делегати...
Промову сам гість почина,
І чується із апарата
Знайома всім мова земна:
“В галактику вашу далеку
Мене Центр Космічний послав,
І вивчити Землю-планету
Також щоб, на мить, завітав,
Ану, називайте швиденько
Копалини, кількість людей,
Міста, села, скільки земельки
І суть наукових ідей!”
Послухав, клац-клац в апаратик,
Й сказав гість з центральних планет:
“Платіть від сьогодні податок
У Міжгалактичний бюджет!
Ви нам посилали сигнали,
Шукали космічних братів.
Що ж,
в братство ми вас записали!”
... В ракету сів...
І полетів!...
В зажурі стоять делегати,
Вивчають рахунок з Небес:
Космічному братству податок
Привіз той Прибулець...
І щез!
. . . . . . . . . .
Мораль з давнини всім знайома:
(В душі закарбуй ті слова!)
На СЕБЕ працюй в ріднім домі!
(Як є на плечах голова...)
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2021
автор: Людмила Григорівна