Думки, думки, неначе кульки мильні,
Злітають в небо, щоб розтанути у нім.
І в зошиті моїм лиш залишки чорнильні
Вони лишили в пафосі німім.
Думки, думки так просяться у вирій,
Щоб з першими птахами по весні
Пісні співати в надії білокрилій
Натхненням душу наповнивши мені.
Мелодію весни у клекоті лелечім
Візьму в долоню теплої руки.
З думками засинаю в довгий вечір,
Щоб завтра знову сіяти думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2021
автор: Віталій Поплавський