Вже ніхто не дарує намальовані квіти
Ми з тобою давно вже далеко не діти
Поросло полином наше вічне кохання
Моя любов була остання.
Ти став дуже черствий, ти став наче з бетону
Бачу інших людей я хіба що з балкону
Ти спалив мої мрії, знищив мої бажання
Моя любов була остання
Я роблю все не так, я нічого не вмію
І жахливий мій смак, і безглуздії мрії
Я для тебе тепер, як прислуга і няня
Моя любов була остання
Більше сил вже нема і терпіння зникає
Знаєш вже не болить і душа замовкає
На одинці пишу з вечора і до рання
Моя любов була остання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: arinka2906