Цвірінь, цвірінь…Здалось? Насправді!
Холодне сонечко не гріє зрання
Весняне ще не йде у нашу бучу,
Цвірінькання вдає, щоб степлить душу.
Нехай гукає хтось позбуту долю
До ласки теплої, щоб відщипнути й собі...
І уділила та , моргаючи : живи,
І все з́єднають пісенні сади.
17.03. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: seroglazka