рахують кожен зайвий крок два всесвіти в одній особі,
дрейфує непідвладна тінь дочасно викинута з гри_
холодним блискавкам думок затісно в черепа утробі,
тягуче навісне “амінь” лунає з чорної діри_
>
в ядучий квітень рогом вгруз собі чужий байдужий свідок_
із чорнозему слиз медуз зла муза злизує дарма_
свободи затишна тюрма приймає форму піраміди
з прозорого тонкого скла на тлі багряного рядна_
>
беззоряне драглисте небо, намиста бляклих ліхтарів,
легкозаймистий хмиз душі чекає вироку чи іскри,
вагання воду в ступі місять відколи в кут глухий забрів
зламавши мар саморушій / гріхів очистивши регістри_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: Ки Ба 1