На добраніч усім на ніч,-
Ідіть спочивати...
А я знову за стіл сяду
І буду писати...
Віднайду слова ласкаві,
Напишу про маму,
Про часи колись цікаві,
Події яскраві...
Була мама, був і тато,
І сестра, і братик...
Та хто зможе підказати,-
Де ж то їх шукати?..
Ні! Не зможе підказати
Ніхто і ніколи...
А мені не розгадати
Небесні закони...
Бува сиджу до світанку
В роздумах про долю,
І пишу я, і читаю,
А то й плачу з горя...
Там війна іде на Сході,
Цвіт наш убиває...
Ще й цей вірус десь узявся,
Й ніяк не зникає...
Влада теж за люд не дума,
В них свої турботи,
Ще більш збільшить свої статки,
Їм не до народу...
Так у роздумах буває,
Я все ж засинаю...
Як настане день прийдешній
І сонце засяє,
Я спечу пиріг воскресний
Й призабуду горе.
Пирогом я почастую
Друзів і сусідів.
А посмішку подарую
Сонечку і вітру.
Порадію дню ясному,
Поллю квіти зрання.
І скажу усім вагомо:
"Доброго днювання!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2021
автор: геометрія