Де ти, моя весно, забарилась,
Квіти в квітні мерзнуть без тепла.
Чи в зимових хащах заблудилась,
Що до сонця стежку не знайшла.
І стоять здивовані дерева,
Вже пора? чи не пора цвісти?
Небо, мов хустинка перкалева,
Ледве-ледве стримує вітри...
Все завмерло, у природі тиша,
У чеканні молоді бруньки.
А вербичка котики колише,
Над холодним відблиском ріки...
Досить снігу!.. світ тепла бажає,
В ніч квітневу моляться сади.
І лелека сонця виглядає,
Весно-красна, змилуйся, прийди!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: majra