Кохання в серденьку бринить.
Зродилося. Ніде не діти.
По мріях бігають вже діти,
Чекають злуки слушну мить.
Нерозуміння Ваше злить.
Нас підганяє часу вітер.
Природа і весна велить.
Кохання в гранчаки розлито.
З простого драми не робіть.
Все краще в полум’ї згоріти,
Аніж в чеканні трухлявіти.
Притихло серденько, щемить,-
Колись же зродиться звір хіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2021
автор: Пісаренчиха