Чого в нас більше? Жадібності, зради?
Чи може лицемірства і брехні
Знову і знову ми фарбуємо фасади
Не можем визнати що ми дурні.
Ця наша дурість всіх іржею роз’їдає
Ця наша тупість веде у прірву небуття
Хто ось таких «Зе» вибирає
І довіряє їм своє життя.
Ми навіть і цього не варті
Тупо бредем як і тоді, так і тепер
Ловимо чорну кішку у темній кімнаті
А хтось накрав і за бугор попер.
Війну роздмухує, нами маніпулює
Мордору в очі загляда
На патріотів відкрито вже полює
Плюндрує віру, а вона свята.
Затягуєм паски , сопем в дві дірки
Коли вже совість прокинеться від сну
Коли вже перестанем продаватись за копійки
Коли зупинимо прокляту цю війну.
07.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: wanatol