Ой квітню мій , квітню,
Чом сиплеш снігами?
Чом вітри холодні
Пронеслись полями?
Ти ж в нас ясночолий,
Славний місяченько.
Дай подих весняний,
Щоб квітло серденько.
Наші душі-струни,
Вже тремтять від болю...
Гинуть наші діти,
Десь на Сході в бою.
І страшна хвороба.
Люд наш забирає.
Плаче , квилить серце,
Що робить не знає.
Брехня й безробіття
Бредуть поміж люди,
То якесь жахіття...
Доки так ще буде?
Всі ці наші болі
Пережити треба.
Лиш би всім здоров'я
Та мирного неба.
Віри та надії,
Що біда минеться.
Господь нам поможе,
Пригорне до серця.
І розквіне квітень
Барвіноком хрещатим,
Доживем щасливо
Великдень стрічати.!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Калинонька